Ну чого? От чого з кимось говорю - всі сміються... Треба щось придумати - то я сиджу як дурак над пустим листком. А, ні, є ще один варіант: сиджу і пишу всяку каку, яка не просто несмішна, а й зарозуміла... наче "з дуба на кактус".
От завжди хочеш зробити щось прекрасне, проявити ініціативу, а виходить, як було сказано вище, одна суцільна кака. Для чого це робить? Просто, щоб через роки було що згадати, про що посміятися. І яскравість спогаду має прямо-пропорційну залежність від часу, який ти люб'язно подарував цій справі (хоча я б сказалаб грубіше: про... ходив в туалет).
Молодість прекрасний час! Як хочеться прожити його наповну! І як шкода, що для цього часом не вистачає всього декількох годин в добі...