Aika multaa
На стіні висить дивний годинник
Що обрамлений золотом й сріблом
На стіні висить дивний годинник
Що породжен був чистим злом
Він не лічить хвилини
До улюблених телепрограм
Він не скаже години
Коли сонце виходить з-за хмар.
Він несе тільки сльози,
Тільки сум у стрілках,
Там поезія прози
І бездарство поета в віршах
Лічить він скільки згаяно
Слів для безглуздих рядків,
Скаже він скільки втрачено
Часу в пошуках хибних шляхів.
Його стрілки вкажуть на помилки,
Вирвуть сльозу із старечих очей,
Скажуть: "Жаль, що всі похибки
Можна змити лиш кров'ю людей".
Скаже годинник скільки часу втекло
На розваги, роботу, навчання,
Скільки секунд нам лишилось
На останній подвиг, подих, кохання.
Незвичайний годинник висить на стіні.
Весь у моралях, що давно постаріли
Жаль, що лиш смерть несе він мені
На срібнім кінці золотої стріли...