Що мені хочеться? Ну, мабуть, по-перше, хочу дуже спати. По-друге хочу, щоб я хоп - і знала всі відповіді на екзаменаційні питання. Іще дуже-дуже хочу завтра проснутися не собою. В якомусь іншому, гарнішому тілі...
Цікаво, якщо людина надягає "маску" коли вона між людьми - то це лицемірство? А кому потрібні переживання цієї людини? Можливо, уявлення лицемірства в нас дуже вузьке? Заглянула у Вікіпедію, отримала:
«Лицемірство — поведінка, що прикриває нещирість, злонаміренність притворним чистосерддям, чеснотою. Негативна моральна якість, що полягає в тому, що завідомо аморальним вчинкам (що здійснюються заради егоїстичних інтересів, за низькими мотивами і заради антигуманних цілей) приписують псевдоморальне значення, піднесені мотиви і людинолюбні цілі...»
Тепер лише протестувати себе:
1. Егоїстична поведінка? Авжеж я егоїст в тій чи іншій мірі. Не будемо соромитись - ми всі трішки егоїсти! Всі намагаються зробити своє життя кращим, легшим, цікавішим. Інше питання яким шляхом...
2. "...Завідомо аморальним вчинкам приписують псевдоморальне значення..." - для кого вони це писали? Ну добре, отже якщо я зробила якийсь аморальний вчинок, якусь помилку чи буду я себе виправдовувати, тобто приписувати псевдоморальне значення?
(наскільки я зрозуміла це речення)
3. Якщо мені дійсно погано на душі, то я не буду розповідати і показувати це оточуючим малознайомим людям. З цього випливає, що в таких випадках я веду себе нещиро.
Висновок: я лицемір. Але чи не підходить під цей опис половина людства? Хто бігає і кричить про свої почуття? Скільки людей пожертвують собою заради незнайомця? Хто ніколи не робив помилок, які не признавав?
Це жахливих смалик !!!!