Сварки... Що це? Навіщо?
Як на мене, це зіткнення інтересів і бажань. Це коли не вдається знайти компроміс. Це коли ніхто не бажає признавати себе неправим, хоча в основному прекрасно розуміє це. Коли стикаються декілька людських егоїзмів, які думають тільки про власну попу 
.
Часом набридає поступатися. Жертвувати своїми поглядами, баченнями бажаннями не завжди приємно... Хочеться відійти від всього. Зникнути.
Мабуть в душі я відлюдник. Особливо після сесії. Тоді було лише одне бажання: спати... Я б, чесно кажучи, цілими днями спала, їла, сиділа на комп'ютері і, авжеж, (як без цього)ходила в туалет... Хотілося просто випасти з часу, простору. Мабуть це в мене вийшло... А зараз приходить розуміння всієї ситуації. Я дурна... Дуже... Але, признаюся, є відчуття того, що я відпочила. Може так і треба? Всі люди які зі мною дружать і так знають, що я такий-собі асоціал і мали б до цього звикнути...
З другого боку, якщо я себе так веду, то чим я краща від тих, хто мене куматить?